Анатомія та фізіологія ока

Очниця – це кісткова порожнина або западина, в якій розташовується очне яблуко. Вона складається з семи невеликих кісток, що захищають око від фізичного пошкодження.

Тканини навколо ока, включно з віями та повіками, називаються прилеглими органами.

Вії складаються з декількох рядів коротких пушкових волосків, розташованих по краю повік і виконують такі основні функції:
– затримуючи частинки пилу повітря, вії перешкоджають засміченню очей;
– сприяють швидкому закриттю повік при загрозі ушкодження.

Для вій характерний природний ріст і випадіння. Нові вії виростають швидко. 

Кожна повіка складається з рухомої пластинки фіброзної тканини, яка прикриває і відкриває передню частину очного яблука. Ззовні повіки вкриті шкірою, а зсередини – слизовою оболонкою. Розподіляючи слізну рідину, що виділяється слізними залозами, повіки захищають око від будь-яких сторонніх речовин, здатних пошкодити рогівку. На повіках також розташовані слізні точки, через які відводиться сльоза. 

Обидві повіки покриває чутлива оболонка, яка носить назву Кон’юнктива. Пальпебральна Кон’юнктива вистилає внутрішню поверхню повік і переходить в бульбарну кон’юнктиву. Бульбарна Кон’юнктива знаходиться на передній частині очного яблука (біла частина ока, яку ми бачимо) і стикається з поверхнею пальпебральної кон’юктиви.

Оскільки Кон’юнктива – це безперервна оболонка, контактні лінзи не можуть опинитися позаду неї, тобто за оком. Кон’юнктива знаходиться в постійній прямій взаємодії з лінзами, тому для успішного користування контактними лінзами потрібна здорова Кон’юнктива. При подразненні ока кровоносні судини кон’юктиви розширюються і око червоніє. Кон’юктивальна оболонка містить залози, які сприяють утворенню слізної плівки для зволоження поверхні ока.

Шар води і поживних речовин на рогівці називається слізної плівкою. Ця плівка постійно виробляється і видаляється з поверхні ока. В її утворенні беруть участь слізні залози повік. Відтік відбувається через слізні точки в носослізну протоку і далі в ніс. Слізна плівка забезпечує живлення для рогівки у вигляді кисню, глюкози, солей і мінеральних речовин. Вона зволожує рогівку і повіки, перешкоджаючи їх висиханню, а також виконує роль мастила, полегшуючи рух повік по рогівці. Сторонні частинки розчиняються в слізній плівці і видаляються з поверхні ока. Небезпечні мікроорганізми піддаються впливу антибактеріальних ферментів (лізоциму) сльози.
Слізна плівка складається з трьох шарів:

– зовнішнього ліпідного (жирового)

– центрального водного

– і внутрішнього муцинового шару, який сприяє зв’язку плівки з рогівкою

Ліпідний шар – жирова плівка, що перешкоджає висиханню слізної плівки. Водний шар – це слабо лужний розчин (рН 7.35), що складається з води (98%), мінеральних та поживних речовин, ферментів, іонів, розчинених солей і білків. Цей шар, що становить до 90% товщини слізної плівки, забезпечує рогівку киснем і живильними речовинами. Муциновий (слизовий) шар пов’язує слізну плівку і епітелій рогівки.

Важливим фактором в адаптації до контактних лінз є хімічна структура слізної плівки, оскільки лінзи лежать саме на ній. Зазвичай товщина плівки складає 7 мкм. Середній об’єм слізної рідини ока – 6 мкл. 10-20 секунд було б достатньо, щоб вся слізна плівка випарувалася, але ми мимоволі кліпаємо кожні 5-10 секунд і відновлюємо плівку.

Пацієнт з порушенням будь-якого шару слізної плівки, зазвичай має протипоказання до носіння контактних лінз. Стан слізної плівки можна оцінити двома способами: в тесті Ширмера використовуються смужки паперу для непрямого визначення кількості водного шару плівки, тест на час розпаду (ТВР) показує час, за який слізна плівка випаровується з поверхні рогівки (в нормі – 10-15 секунд).

Рогівка – прозора, безсудинна, високо чутлива, багатошарова, куполоподібна оболонка, що обмежує передню камеру ока. Опукла в центрі, рогівка робиться більш пласкою в місці переходу в склеру, яке називається лімбом. Через кривизну рогівки, що змінюється, вимірювання та підгонка контактних лінз є непростою процедурою. Тому контактні лінзи зазвичай мають різну кривизну: центральну периферичну.

 

Читати інші статті про лінзи >>