В яких випадках не можна носити контактні лінзи?

Контактні лінзи – це зручний оптичний інструмент, який багато в чому перевершує звичайні окуляри. Наприклад, в лінзах набагато простіше займатися активними видами спорту чи відпочинку, лінзи не пітніють при переході з холодної вулиці в тепле приміщення, і не сповзають з носа, як окуляри.

І найголовніше – лінзи забезпечують більший огляд, тоді як у людини в окулярах огляд обмежений. Однак на жаль, носіння контактних лінз показано далеко не кожному пацієнтові з дефектами зору. Перш ніж почати носити лінзи, обов’язково слід проконсультуватися у досвідченого офтальмолога і, по можливості, у лікаря-контактолога – фахівця з контактної корекції зору.
Протипоказання до носіння контактних лінз можуть бути суто індивідуальними, але є перелік деяких очних захворювань, при яких лінзи протипоказані повністю або тимчасово:

Інфекційні захворювання очей

Захворювання, викликані бактеріальними або вірусними інфекціями. Основними клінічними формами очних інфекцій по локалізації є кон’юнктивіт (66,7% загального числа пацієнтів з запальними захворюваннями очей) і блефарит (23,3%), рідше зустрічається кератит (4,2%).

Кон'юнктивіт (запалення кон'юнктиви)

Це запалення сполучної оболонки ока (кон’юнктиви), найчастіше викликане алергічною реакцією або інфекцією (вірусною, рідше бактеріальною). Розрізняють аденовірусний (фарінгокон’юнктивальна лихоманка), герпетичний, бактеріальний, хламідійний, гострий і хронічний кон’юнктивіт. 

Блефарит (запалення країв повік)

Блефарит (латинське blepharitis від давньогрецького βλεφαρον – повіки) – велика група різноманітних захворювань очей, що супроводжуються хронічним запаленням країв повік і важко піддаються лікуванню. Основним збудником є золотистий стафілокок (Staphylococcus aureus), у дітей патогеном може виступати також епідермальний стафілокок (Staphylococcus epidermidis).
Причиною виникнення блефариту є хронічні інфекційні та алергійні захворювання, вірусна інфекція, нестача вітамінів, анемія, хвороби травного тракту, зубів, носоглотки, некоригована патологія зору. Сприяє захворюванню також постійне подразнення очей вітром, пилом, димом. Захворювання, як правило, виникає при стійкому зниженні імунітету.

Кератит (запалення рогівки)

Кератит – запалення рогівки ока, що проявляється переважно її помутнінням, виразкою, болем і почервонінням ока. Може мати травматичне або інфекційне (грип, туберкульоз та ін.) походження. Спостерігаються сльозотеча, світлобоязнь, блефароспазм, зменшення прозорості і блиску рогівки з подальшою її виразкою і розвитком тяжких ускладнень. Можливий результат кератиту – більмо, зниження зору.

Ксерофтальмія (сухість кон'юнктиви і рогівки)

Ксерофтальмія (від давньогрецького ξηρος – сухий і οφθαλμος – око) – сухість рогівки і кон’юнктиви ока, що виникає через порушення сльозовиділення. Причиною ксерофтальмії можуть бути авітаміноз, трахома, хімічні опіки очей.

Порушення складу слізної рідини

Основну частину сльози (до 99%) складає вода, решта – неорганічні речовини (хлорид натрію, карбонат натрію і магнію, а також сірчанокислий і фосфорнокислий кальцій). Бактерицидні властивості сльозам дає фермент лізоцим. У складі сліз також є 0,1% інших білків. Слізна плівка на поверхні ока має три основних шари – слизовий, водний і жировий. Будь-які порушення співвідношення цих шарів можуть привести до виникнення синдрому сухого ока. 

Непрохідність слізних шляхів

В нормі сльоза проходить через маленькі отвори, розташовані в носовому кутку очної щілини на верхній і нижній повіці. Закупорка слізного протоку перешкоджає нормальному проходу сльози.
Непрохідність слізних шляхів може бути викликана низкою причин:
– відсутність слізної точки;
– звуження або здавлення в будь-якому місці;
– iнфекція;
– кісткова перешкода.

Гостре запалення переднього сегмента (ірит)

Ірит – запальний процес райдужної оболонки ока. 
Виникає внаслідок попадання інфекції всередину ока при травмах, різних захворюваннях (грип, хвороби зубів і мигдалин, туберкульоз, ревматизм, бруцельоз і т. і.). Потрапляння збудників або їх токсинів в судинну оболонку ока, відбувається через систему судин війкового тіла.

Знижена чутливість рогівки

Знижена чутливість рогівки призводить до зниження відділення сльози і підвищує ризик ксерофтальмії, інфікування та місцевих ушкоджень, роблячи рогівку ока вразливою.

Птоз (опущення верхньої повіки)

Птоз верхньої повіки (від давньогрецького πτωσις – падіння) – опущення верхньої повіки.
Причиною вродженого птозу є недорозвинення або відсутність м’яза, що піднімає верхню повіку.
Причиною набутого птозу є багато неврологічних захворювань (інсульт, енцефаліт та інші, часто в рамках синдрому Горнера), що ведуть до парезу або паралічу окорухового нерва, який иннервує м’яз, що піднімає верхню повіку.

Хронічна алергія очей

Внаслідок анатомічного розташування, око є відкритим для впливу різних алергенів. Очні алергози відносяться до числа широко розповсюджених захворювань. Алергічний кон’юнктивіт виникає при підвищеній чутливості організму до тої чи іншої речовини, яка в аналогічних кількостях не викликає ніяких реакцій у більшості людей. Серед чинників, що призводять до алергічних кон’юнктивітів, перш за все слід назвати пилок, пил при обробці сільськогосподарських продуктів, шерсть, перо і пух, засоби побутової хімії, пестициди, детергенти (миючі засоби), домашній пил, професійні шкідливі речовини, косметичні та парфумерні вироби. Хронічні (з періодами загострення) алергічні кон’юнктивіти можуть бути викликані продуктами харчування, особливо тими, що містять консерванти та інші хімічні добавки. Причиною алергічних кон’юнктивітів часто є лікарські препарати, особливо очні краплі і мазі. Причому алергічна реакція може розвинутися не тільки на лікарську субстанцію, а й на консервант очних крапель.